«Квілінг» походить від англійського слова «quill», що означає «пташине перо». Достовірне його походження невідоме. За одними джерелами, паперокручення з’явилося в Китаї після винайдення паперу, а за іншими — у Давньому Єгипті.
Фактично квілінг документально згаданий уперше в 1500 році. Це період, коли французькі та італійські черниці використовували тонкий непрозорий папір і гусяче пір’я, щоб прикрашати релігійні картини. Використання саме гусячого пір’я і породило назву «quilling».
У Європі та Англії серед жінок вищого світу це мистецтво стало популярним лише в кінці 1600 року. Вони використовували цю екзотичну техніку для створення прикрас, а також для вишуканого декорування скриньок, кошиків, меблів, ваз, підсвічників та інших речей. Таким екзотичним видом мистецтва займалися тільки заможні люди.
Попри те, що існують загальні правила мистецтва квілінгу, кожен майстер намагається привнести у творчий процес щось особливе, що надає виробам індивідуальності.
Вчитель Технологій та дизайну, Олександра Хоменко провела з учнями майстер-класи “Мистецтво квілінгу”, де учні із захопленням поринули у світ цієї неймовірної образотворчості.
