Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття
І голос твій нам душі окриля!
Востане у новій красі, проживши лихоліття
Твоя, Тарасе, звільнена земля…
Тарас Шевченко. Його ім’я стало символом України. Його називають провісником нового життя, народним пророком, титаном духу, який уболівав за долю рідного народу. Він залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління, від роду до роду. Духовну велич і красу українського слова письменник підніс на найвищу височінь. Тарас Шевченко був, є і навіки залишиться найголовнішою особистістю у становленні нашої держави.
Шевченків «Кобзар» для українців – те саме, що й Біблія. Його загортали у вишитий рушник і зберігали біля образів як святиню. Політв’язні царату, дисиденти, шістдесятники… Шевченко був з кожним українцем у тюрмах, таборах і на засланні, на чужині, в еміграції. Був на Майдані і в окопах війн, в руїні Донецького аеропорту з нескореними кіборгами і з кожним українцем, що переживає зараз страшні події в Україні.