У нашій країні війна. Стадія «шоку» поступово проходить. Ми всі уже знаємо, що робити у випадку оголошення повітряної тривоги. У кожного з нас зібрана базова валізка, яку ми беремо із собою переміщаючись в укриття. Хтось перевіз дітей в максимально безпечне місце… Хтось створює таке місце вдома…Турбота про емоційний та моральний стан дітей — одне з основних завдань батьків.
Що варто робити під час війни, коли у вас діти:
- Мінімізуйте перегляд новин з дитиною
В ідеалі, уникайте їх перегляду при дитині. Задля власного спокою можна поставити дедлайн на їх перегляд, уникаючи постійного моніторингу соцмереж.
- Говоріть з дитиною. Багато. Постійно.
Це прекрасний інструмент, який можна взяти із собою в укриття. Намагайтеся бути максимально чесними та озвучуйте лише правдиві факти або те, в чому дійсно впевнені і у що вірите самі.
- Діти потребують тактильності.
Іншими словами, намагайтеся обіймати їх якомога частіше.
Для молодших дітей гарно спрацюють пальчикові ігри.
Можна спробувати створити максимальне відчуття безпеки: обійміть дитину; ритмічними, проте не динамічними погойдуваннями рухайтеся вправо-вліво або вперед-назад; можна паралельно з цим погладжувати дитину або намугикувати якусь мелодію.
І не важливо скільки Вашій дитині років: 4 чи 12…
- Не соромтеся говорити зі своєю дитиною про власні почуття та емоції.
Ви живі! У Вас є емоції! Ви вчите дитину тому, що проявляти їх — це нормально.
- Прислухайтеся до дітей.
Найчастіше, вони транслюють те, що переживають і відчувають мимовільно. Інколи, самі не розуміючи, що з ними відбувається.
Дуже гарно спрацює повторення за дитиною її ж тверджень. Наприклад: «Ти злишся на … Так?», «Ти боїшся, що …» і т.д.
- Спостерігайте за грою дитини.
Саме в грі дитина проживає те, що свідомо прожити не в змозі. Гра може допомогти зрозуміти те, що дитина не зможе проговорити.
- Не втомлюйтеся повторювати дитині, що ви поруч, що ви її захищаєте, турбуєтеся про неї, що вона не самотня.
Намагайтеся бути в зоні постійного доступу: фізично, телефоном, по відеозв’язку (у випадках, коли доводиться бути окремо).
- Дозвольте дитині брати із собою важливу річ або іграшку.
Це створить додаткове відчуття безпеки. Якщо десь забувши лишатиме — нагадайте про неї. Якщо загубить — дозвольте посумувати, а, за потреби, запропонуйте обрати іншу для турботи.
- Не ігноруйте можливості створити символічні ритуали перед сном.
Це може бути, наприклад, розмова на нейтральні або спільні теми або обійми зі старшими дітьми. З молодшими дітьми може бути читання або складання казок, обійми та погладжування.
- Дозволяйте дітям знімати напругу в конструктивний спосіб.
Це можуть бути найрізноманітніші ігри та техніки:
- можна рвати або зминати папір;
- гра в «паперові» сніжки;
- можна «боксувати» м’яку подушку;
- запропонуйте крик без крику: просимо дитину спробувати закричати, але без голосу (гучності);
- «стаканчик крику» або «мішечок крику»: можна кричати, але лише направивши цей крик в мішечок або стаканчик;
- ігри з водою (воду можна переливати із ємності в ємність) та піском.
І головне, будуйте спільні плани і наголошуйте на тому, що все буде добре.