Мова − це найважливіший засіб спілкування і пізнання та один із ключових факторів незалежності країни. Щороку 9 листопада Україна відзначає День української писемності та мови. Це свято було встановлено указом Президента України 6 листопада 1997 року. Цього дня проводять Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, до якого приєднуються навіть українці, які живуть за кордоном,наші вчителі теж долучилися до його написання. Також педагогами нашої гімназії було проведено години спілкування на яких вони детальніше ознайомили учнів з етапами становлення нашої мови та письма.
Мова є серцем українського народу, тим фундаментом, який забезпечує відчуття себе частиною суспільства України, її історії та культури. Ми несемо величезну особисту відповідальність перед минулим, сьогоденням та майбутнім за підтримку рідної мови, її вивчення, використання, розвиток та популяризацію, демонстрацію її багатства та чарівності, як однієї із найкрасивіших та мелодійніших мов світу.
Сьогодні, як і в давні звитяжні часи, українська мова була і є стовпом нашої державності, символом нашої сутності,саме тому плекаймо, бережімо та збагачуймо нашу рідну мову. Вона є цінним скарбом, який ідентифікує та згуртовує український народ, через кожного з нас пов’язує прийдешні покоління із прадавнім корінням наших прабатьків та прадідів.
Якщо з українською мовою
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
Полюби, як весною ряст.
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все, як пишеться, в ній
вимовляється, –
Все, як пісня, у ній звучить.
І журлива вона, й піднесена,
тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
І Франкова у ній душа.
Дорожи українською мовою,
Рідна мова – основа життя.
Хіба мати бува примусовою?
Непутящим бува дитя!